Образотворче мистецтво та художня культура
РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ ЗАСОБАМИ ІНТЕГРАЦІЇ
З досвіду роботи учителя образотворчого мистецтва та художньої культури Христинівської спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів №1 ім. О.Є.Корнійчука Христинівської районної ради Черкаської області
Наталії Вікторівни Кондратюк
Використання української народної іграшки
з метою формування творчої активності молодших школярів
Творча група вчителів початкових класів Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 Черкаської міської ради
Керівник творчої групи – Сторчеус Людмила Василівна; Хмилко Світлана Олександрівна, Леухіна Тетяна Миколаївна, Письменна Тетяна Миколаївна.
Соціальна та педагогічна значимість проблеми формування творчої
компетентності молодших школярів зумовили вибір даної теми.
Одним із засобів, які сприяють розвитку творчої активності учнів, є народне мистецтво, яке унікальним чином інтегрує у собі побутові, мистецькі та
педагогічні традиції. Своєрідним різновидом декоративно-ужиткового мистецтва є іграшка, яка найкраще підтверджує нерозривність становлення окремої
людини і людства.
У процесі роботи над даною темою передбачалося проведення уроків різного типу, майстер-класів, літературних та рольових ігор, квестів, конкурсів,
свят, фоторепортажів, виставок за участі батьків.
Враховуючи особливу сенситивність дітей молодшого шкільного віку,
їхню підвищену чуттєво-емоційну сприйнятливість, цей віковий період є найбільш сприйнятливим для залучення дітей до вивчення національної спадщини. Доречним є включення тем по вивченню декоративно-ужиткового мистецтва до програм 1-2-х класів Нової української школи та 2-4-х класів.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ КРИТИЧНОМУ МИСЛЕННЮ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА
Творча група вчителів предметів художньо-естетичного циклу:
керівник Вдовіченко В.А., головний спеціаліст відділу освіти, культури молоді та спорту, туризму, зовнішніх зв'язків та охорони здоров'я Ротмістрівської сільської ради у складі:
Удовенко Людмила Володимирівна, учитель мистецтва закладу загальної середньої освіти села Ротмістрівка
Кравець Світлана Миколаївна, учитель мистецтва закладу загальної середньої освіти села Куцівка
Конопада Інна Анатоліївна, учитель мистецтва закладу загальної середньої освіти села Ковалиха
Ратушна Оксана Василівна, учитель мистецтва закладу загальної середньої освіти села Мельниківка
Шеремет Лариса Григорівна, учитель мистецтва Березняківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради
Бабінцева Ірина Володимирівна, учитель мистецтва Теклинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Смілянської районної ради
Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції Нової української школи.
Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.
З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини: аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел; бачити проблеми, ставити запитання; висувати гіпотези та оцінювати альтернативи; робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.
Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального предмету. Та загалом такий урок традиційно складається з трьох основних частин: вступної, основної та підсумкової.
