Використання елементів медіаграмотності на уроках природничо-математичного циклу

Чорнобаївська гімназія Чорнобаївської районної ради.

Творча група у складі: Кикоть Лариса Григорівна, учитель математики; 

Сидоренко Ніна Миколаївна, учитель біології;

Корнієнко Катерина Олексіївна, учитель фізики;

Вільчинська Лідія Володимирівна, учитель математики;

Войцех Раїса Миколаївна, учитель астрономії;

Мунька Сергій Володимирович, учитель математики. 

Медіаграмотність сьогодні належить до таких базових навичок людини як вміння читати, писати, рахувати.

     Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та інтернету сприяв новому етапові еволюції людства. Людина стала частиною загальнопланетного об’єднання і дістала легкий доступ до глобального спілкування з мешканцями різних частин Землі, що дозволяє розширити свої можливості.

    Сучасна система освіти повинна бути побудована таким чином, щоб учні мали змогу через активне спілкування розвивати навички мислення та аналізу, вміння співставляти різні точки зору, різні позиції, формулювати і аргументувати власну точку зору, спираючись на знання фактів, законів, закономірностей науки, на власне спостереження, свій та чужий досвід.       

Вивчення природничо-математичних наук сприяє вдосконаленню самого механізму мислення здобувачів освіти, усвідомленому контролю за ходом процесу мислення, адекватній оцінці результатів розумової діяльності, формуванню умінь бачити об’єктивний характер законів природи та явищ навколишнього світу.

    Освіта cучасна ставить перед собою нове завдання – сформувати в учня вміння вчитись. У шкільній освіті наразі домінують такі тенденції, як: запровадження основного ядра знань, своєрідного базового мінімуму, на якому вибудовується подальший комплекс знань, вмінь, відношень, навичок, компетентностей; формування цілісного сприйняття світу; оновлення змісту традиційних дисциплін; запровадження нових нормативних і спеціальних курсів. У зв'язку зі зміною змістових компонентів освіти відбуваються зміни технологій їхньої реалізації. На передній план виходять інформаційні технології, дистанційне навчання, які охоплюють мережі університетів та шкіл, систему підготовки кадрів та підвищення кваліфікації, застосовуються в сфері обміну педагогічною інформацією.[1]

      Медіа – невід’ємна частина нашого життя. Неможливо уявити молоду людину без медіа. Ми всі щоденно користуємося ними пасивно чи активно, з медіаджерел ми дістаємо інформацію, емоцію, спілкування. Медіа формують наш світогляд.

    Сьогодні використання медіа молодими людьми має соціальний характер. Через медіа ви знаходити собі друзів і однодумців, змінюєте свої ролі в колективі та соціумі. Нерідко віртуальний світ надає ту підтримку і можливості для реалізації, які ви не завжди знаходите в реальності. Зрештою, він допомагає вам співпереживати іншим і через те поділяти інші точки зору, пізнавати різні історії. Тому потрібно замислюватися над тим, яку інформацію ми хочемо отримувати, аналізувати пропонований нам контент, критично оцінювати джерела інформації і формувати культуру споживання медіапродуктів.

    У ХХІ столітті більшість людей не уявляють свого існування без Інтернету, яким можна користуватися не лише з допомогою комп’ютера, а й з використанням телефонів і смартфонів. Сучасна людина постійно в режимі онлайн, тобто на зв’язку. Це вплинуло на трансформацію соціальних комунікацій. Інтернет відкрив людині цілий світ можливостей для спілкування. Таким ресурсом стали соціальні мережі. Нині майже немає молодої людини, яка б не була їх учасником. У соціальних мережах людина спілкується, шукає друзів та однодумців, ділиться досягненнями та інформацією, обмінюється новинами, фотографіями, слухає музику, дивиться відео. Спілкування в них здається цілком позитивним і безпечним. Однак часто людина навіть не усвідомлює, що віртуальний світ, в який вона занурюється починає переважати над реальним, людина все більше часу починає проводити у соцмережах.

Читати далі...